2011 рік в Україні є роком святкування 450-річчя Пересопницького Евангелія.
Що ж таке це «Пересопницьке Евангеліє»?
Як відомо з історії, що завжди занепад суспільства був через необізнаність простого народу, який не знав Слово Боже. В часи першоапостольської церкви (1-2 сторіччя після народження Ісуса Христа ), виникали єресі та занепад церкви і суспільства там, де були відсутні Святі писання та послання апостолів. У часи Середньовіччя через те що Біблія була латинською мовою, яку на знали простий люд, церковні структури, монополізували Слово Боже і цим самим зробили сліпими людей, які робили все, що було вигідно духовенству, навіть коли це протиставилося Слову Божому. І тому цей період історії є дуже важким і сірим. Але у часи реформації, коли у Німеччині, монах Мартин Лютер переклав Біблію на німецьку, в країні почали не тільки релігійні а і суспільно-політичні зрушення. А згодом і в інших країнах Англії, Швейцарії Слово Боже почали перекладати на рідні мови, то виникло ціле зрушення в історії під назвою епоха Відродження (Ренесанс). Капіталістична форма, яка саме прижилася на багатьох розвинутих країнах і підняла їх була основана на Слові Божому. (Читайте Макс Вебер «Протестантська етика та дух капіталізму»).
Читання Біблії приносить ясність думок, мудрість та прогресивність для людини. У псалмі 118 Давид пише про Слово Боже : «Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.» [Пс.118:105]. Цар Давид пише. Що Писання є світилом (ліхтарем) для нашої ноги, тобто воно указує єдиний вірний шлях у темряві.
І повертаючись до теми зазначимо, що саме «Пересопницьке Евангеліє» є перекладом 4 книг з нового Заповіту (Євангелій від Матфія, Марка, Луки та Івана) у 16 сторіччі на староруську мову, тобто тогочасну українську мову.
Метою перекладу – було зробити Писання найбільш доступним для українців того часу.
Перекладали Євангеліє 1556-1561 рр. син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с. Двірці та м. Пересопниці (зараз Рівненська обл.) Перекладачі бажали наблизити народ не до релігії та традицій, а до Бога через Його Слово.
Ця книга містить у собі начатки сучасної української мови і є літературним і морфологічним джерелом української культури 16 сторіччя.
Ця книга зберігалася у Пречистенському монастирі, а потім доля книги тривалий час не була відома. 1701 року її подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа.
Згодом пам'ятка опинилася в бібліотеці Переяславської семінарії.
Після переведення духовної семінарії з Переяслава до Полтави (1862) Пересопницьке Євангеліє теж було перевезено. На поч. ХХ ст. рукопис передано до Полтавського давньосховища.
Під час війни Пересопницьке Євангеліє евакуйовано. З 1947 року воно зберігається в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Пересопницьке Євангеліє – розкішна книга вагою 9 кг. 300 г, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований, прикрашений високохудожніми багатокольоровими заставками й мініатюрами. За красою й багатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних серед українських рукописів
Важливість Цього Євангелія для України
Починаючи з 1991 року, стало традицією під час присяги Президента на вірність народові України поряд з Конституцією України та Актом проголошення незалежності України класти Пересопницьке Євангеліє як найдорожчу духовну святиню.
І тому усі президенти України присягали САМЕ на Пересопницькому Євангелії.
ЧОМУ ми святкуємо це свято на державному рівні?
Ще в минулому році Верховна Рада України (12 травні 2010 р № 2175-VI) ухвалила рішення щодо відзначення на державному рівні цього свята та проголосила 2011 рік – роком Першокниги України.
І тому рішенням верховної ради було:
1. Відзначити на державному рівні в серпні 2011 року 450-річчя Пересопницького Євангелія. Оголосити 2011 рік Роком Української Першокниги.
2. Кабінету Міністрів України:
– у місячний термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 450-річчя Пересопницького Євангелія;
– передбачити у Державному бюджеті України на 2011 рік фінансування підготовки та проведення заходів з відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія.
3. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 450-річчя Пересопницького Євангелія, організувати тематичні теле- та радіопередачі, присвячені цій події.
4. Рекомендувати місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування:
– здійснити підготовку і проведення у містах, інших населених пунктах заходів з нагоди 450-річчя Пересопницького Євангелія;
– сприяти участі у загальнодержавних та місцевих культурно-мистецьких заходах, пов'язаних з відзначенням цієї річниці, молоді та студентства.
5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.
Голова Верховної Ради України В. ЛИТВИН
м. Київ, 12 травня 2010 року № 2175-VI
СВЯТКУВННЯ В ПОЛТАВІ – ВИЗНАЧНА ПОДІЯ ДЛЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТУ МІСТА.
І в рамках ЦЬОГО в Полтаві 7 грудня (в середу) пройшов круглий стіл за нагоди святкування 450-річчя Пересопницького Евангелія.
Подія відбулася у стінах Полтавської аграрної академії (саме яка знаходиться у стінах духовної семінарії де з 1862 по 1947 і зберігалося Пересопницьке Євангеліє. (наступний рік в Полтаві буде роком 150 річчя знаходження цієї книги у місті).
Організаторами була Полтавська духовна рада священнослужителів. Співорганізаторами була кафедра «Філософії, психології та педагогіки».
Учасниками круглого столу були представники духовенства, освіти, влади. Дуже порадував своїм виступом представник правоохоронних органів Сулаєв Юрій Васильович, який відмітив важливу роль церкви в вихованні молоді та суспільства.
Дуже приємним було те, що на відміну від святкування цього свята в інших містах, САМЕ у ПОЛТАВІ учасниками круглого столу були представителі більшості християнських конфесій.
Дуже приємним було те, що на відміну від святкування цього свята в інших містах, САМЕ у ПОЛТАВІ учасниками круглого столу були представителі більшості християнських конфесій.
Це були: представники Української автокефальної церкви, Української православної церкви Київського та Московського патріархатів, католики, протестанти (харизмати, баптисти, п’ятидесятники та лютерани).
І усі сященники були раді бачити один-одного незважаючи на конфесії. Про що свідчить те, що більшість з них були до самого кінця та потім залишилися для спілкування.
Ця подія була стартом єдності серед Християнських віруючих Полтавщини, про що свідчить бажання багатьох працювати пліч-о-пліч на ниві Божій.
В кінці круглого столу була прийнята РЕЗОЛЮЦІЯ, в якій учасники столу радили владі Полтави проведення «150-річчя Пересопницького Евангелія у Полтаві» слідуючого року та проведення громадських читань та багатьох заходів з поширення Євангелія Ісуса Христа.
І у кінці хочеться подякувати Бога, за ЙОГО СЛОВО, яке СЬОГОДНІ може поєднати християн. Господь бажає єдності своєї Церкви. Тому сьогодні нехай Боже Слово поєднає віруючих, допоможе українцям стати дійсно вільними не тільки від інших, а й від гріха та стати Україні дійсно міцною християнською державою, здатною впливати на весь світ.
2Тим.3:16
«Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності.»
ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ:







Комментариев нет:
Отправить комментарий